Російський добровольчий корпус: хто туди приходить і про що я їх запитую

Оновлено 30 липня 2026

РДК набраний із громадян росії, які воюють на боці України. Я записую з ними співбесіди і викладаю їх цілком: у відкритому плейлисті — 46 розмов, будь-яку можна переслухати і звірити. Нижче — як ці записи виходять, про що в них не запитують і навіщо вони взагалі потрібні.

Хто туди приходить

Це люди, які вирішили воювати проти армії власної країни. Приходять по-різному: хтось здався в полон і звідти попросився далі, хтось перетнув кордон сам, хтось жив поза росією вже роками. Спільного в них менше, ніж здається збоку, і саме тому розмову з кожним доводиться починати з нуля.

У росії РДК оголошений терористичною організацією. До жодного терористичного чи санкційного переліку США та Євросоюзу він не внесений. Я називаю обидва рядки разом, щоб було видно, чиє саме це визначення — перевіряється за офіційними списками за пару хвилин.

Як проходить співбесіда

Людина погоджується сама. До мене нікого не приводять, і відмова нічого для неї не змінює — це не умова прийому і не перевірка лояльності.

Розмова йде довго, без сценарію і без заздалегідь узгоджених питань. Виходить вона цілком: я не склеюю відповідь так, щоб вона звучала інакше, ніж була сказана, і не випускаю запис, якщо людина передумала вже після зйомки.

Обличчя й ім’я тут відкриті — на відміну від розмов з полоненими, ці люди воюють публічно і назвалися самі. А ось усе, що стосується їхніх сімей, залишається за кадром завжди.

Чого я не запитую ніколи

Де стоїть підрозділ, куди йде і чим озброєний. Імен, адрес і місць роботи родичів, які залишилися в росії. Нічого про те, що підрозділ планує.

Причина одна і вона не про журналістику: у людини по той бік кордону залишилися батьки, а необережна відповідь коштує дорожче за будь-який випуск.

Навіщо я публікую співбесіди з РДК

Для глядача в росії це єдине місце, де така людина говорить сама і довго, а не переказана чужими словами в новинах. Для глядача в Україні — свідчення, що частина російського суспільства воює проти власної армії, і що це не абстракція, а кілька сотень конкретних біографій.

Ці ж розмови пояснюють, звідки беруться люди в інших таких підрозділах, — поруч лежать Легіон «Свобода России» і Сибірський батальйон, співбесіди там влаштовані так само. А як цих людей обмінюють — окрема розмова.