Як знайти полоненого або зниклого безвісти

Оновлено 30 липня 2026

Якщо людина перестала виходити на зв’язок, перше, що потрібно, — зрозуміти, жива вона, у полоні чи загинула. Нижче — як це відбувається в мене: куди писати, що надіслати і чого чекати. Хто я такий і чому цим займаюся — окремо, з датами і посиланнями, які можна перевірити.

Куди писати

Пишіть у WhatsApp або Telegram — кнопки внизу сторінки. Обидва ведуть до мене, різниці немає: обирайте те, чим користуєтеся.

Відповідаю сам, зазвичай протягом дня. Не через помічників і не автовідповідачем.

Що надіслати в першому повідомленні

П’ять речей. Що більше з них є, то швидшою буде відповідь.

• прізвище, ім’я, по батькові;
• рік народження;
• військова частина або підрозділ;
• де і коли був останній зв’язок;
• фотографія.

Якщо чогось із цього немає — усе одно пишіть. Працювати можна і з меншим, просто довше.

Що буде далі

Сам я людину не шукаю: у мене немає ні доступу до баз, ні повноважень. Я передаю звернення туди, де вони є: якщо шукають російського військового — у «Хочу найти», якщо українського захисника — до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і в «Ищи своих». Відповідають вони, а я стежу, щоб звернення не загубилося дорогою.

Передаю тільки те, що ви написали, і тільки тому, що прохання в цьому й полягає. Нічого понад це нікуди не йде.

Строків не називаю. Вони залежать не від мене, а обіцяти чужі строки — означає брехати людині, якій і так важко.

Окремо пояснено, як влаштований сам обмін і хто вирішує, хто до нього потрапить. Ні я, ні інші волонтери в цьому рішенні не беремо участі.

Чого чекати далі

Перша відповідь приходить того ж дня — навіть коли по суті сказати поки нічого: я пишу, що звернення отримано і куди воно пішло. Якщо за добу відповіді немає, значить повідомлення до мене не дійшло; напишіть удруге.

Далі починається очікування, і воно буває довгим. Найчастіша причина — не бюрократія і не загублена заявка: людини просто немає в тих списках, до яких є доступ. Вона не підтверджена як полонений, не впізнана, ніде не значиться. Поки не з’являться нові дані, статус не зміниться ні в кого, хто її шукає, — і жодні зв’язки цього не пришвидшують.

Мовчання з мого боку означає рівно одне: новин немає. Якщо щось з’явиться, я напишу сам, нагадувати мені не треба. Писати повторно має сенс тоді, коли нове з’явилося у вас: дата, місце, позивний, номер частини, фотографія, свідок, який його бачив. Це єдине, що справді зрушує пошук з місця.

Я напишу за будь-якого результату, включно з тим, якого ніхто не хоче: знайшли живим, підтверджено загибель або даних, як і раніше, немає. Заявку я не закриваю ніколи — строку давності в неї немає, і через рік вона залишається такою ж відкритою, як першого дня.

Чого робити не треба

Не платіть. Ні мені — я грошей не беру, — ні будь-кому іншому: ні за пошук, ні за місце у списку на обмін, ні за «прискорення». І тому, хто обіцяє «свою людину в комісії», — теж. Це продають тільки шахраї, бо продати тут нема чого: черга на обмін за гроші не формується ні в кого.

І не розсилайте дані віялом. Навколо чужого горя виросла ціла індустрія «пошуковиків», і кожна нова копія анкети — це ще одна людина, яка знає, кого ви шукаєте і як знайти вас. Офіційний маршрут, «Хочу найти» і я — цього достатньо.

І не викладайте фото і дані людини у відкриті групи «шукаю рідного». Їх читає не тільки той, до кого ви звертаєтеся: російська сторона бачить ті самі дописи. Що менше сторонніх знає, кого саме ви шукаєте, то спокійніше тому, кого ви шукаєте.

І не чекайте мовчки. Звернення до мене офіційної заяви не замінює: облік веде держава, і поки людину в ньому не заявлено, її не шукає ніхто, крім вас. Куди подавати — нижче, там же телефони і кабінет.

Що можна зробити самому, просто зараз

Далі залежить від того, кого ви шукаєте, — маршрути різні і не перетинаються.

Якщо ви шукаєте українського захисника, цим займається Координаційний штаб: він веде облік і пошук наших. Зареєструйте особистий кабінет на cabinet.koordshtab.gov.ua і внесіть туди все, що знаєте про людину. Після реєстрації інформація починає оброблятися, і з вами зв’яжуться, якщо з’являться додаткові питання.

Консультаційна лінія — 0 800 300 529, безкоштовно з України, у будні з 10 до 16. У меню: 1 — консультація, 2 — запис на особистий прийом, 3 — психологічна допомога, вона працює до 20:00. З-за кордону — +38 044 390 43 90.

Якщо ви шукаєте російського військового, для вас працює державний проєкт «Хочу найти» — саме він дає відповідь щодо російських військових. До Координаційного штабу вам звертатися не потрібно: він займається українськими захисниками.

Можете написати одразу мені: я передаю такі звернення в «Хочу найти» і допомагаю цьому проєкту працювати — росіян мені пише багато, і це давно не поодинокі випадки.

Чого я не можу

Я не впливаю на чергу обміну і не можу його пришвидшити. Не даю гарантій щодо строків. Не берусь за пошук за гроші — ця робота безкоштовна завжди.

Державні проєкти

Паралельно працюють державні проєкти Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими: «Хочу жить» — через нього російські військові здаються в полон добровільно, і «Хочу найти» — він відповідає родичам російських військових, жива людина, у полоні чи загинула. З початку 2023 року я працюю з обома.

Грошей за це я не беру

Ні за пошук, ні за місце у списку на обмін, ні за прискорення — ніколи і в жодній формі. Якщо хтось просить у вас гроші від мого імені, це шахрай. Докладніше — в «Умовах використання». Звірте, з ким ви листуєтеся: усі мої справжні адреси зібрані на одній сторінці.