Дмитро Карпенко (Апостол): біографія

По порядку: звідки я, як потрапив у медіа, чому у 2022-му почав розмовляти з полоненими і що з цього вийшло. Дати стоять там, де вони є. Де джерело одне — кажу про це прямо.

Народився 1982 року в Чернігові, там же виріс і вчився. Живу в Києві.

З 2010 року працюю керівником ІТ-проєктів (Project Manager) у великій ІТ-компанії, на проєкті з кібербезпеки. Працюю там і зараз, медіа цього не скасувало. Звідси і звичка звіряти дані, і те, що програму для «Ищи своих» я написав сам, а не замовляв.

Блог починався як хобі у 2018–2019 році. Перший слід, який можна перевірити, — стрім у Володимира Золкіна 26 липня 2019 року. Другою роботою це стало у 2022-му.

Розмовляти з російськими військовополоненими і з їхніми родичами я почав у 2022-му. Свого каналу тоді не було — перші розмови виходили у Володимира Золкіна; власний канал я відкрив лише 6 березня 2023 року. Тому «з 2022 року» — це про роботу, а не про канал.

Тоді ж з’явився псевдонім. «Апостолом» мене назвала дружина російського полоненого в телефонній розмові. Вигадав не я, але прижилося — так і залишилося.

Того ж року почалася робота з проєктом МВС «Ищи своих»: встановлювати особи полонених і загиблих російських військових, зв’язувати з ними сім’ї. Що з цього виросло — у розділі «Діяльність».

22 квітня 2022 року після одного з випусків росія вперше визнала своїх загиблих і запросила видачу тіл.

Розмови виходять щодня, і обсяг тут чесніше показати цифрами, ніж описати словами. Зараз на каналах 1 251 довгих випусків і 1 186 годин запису, а переглядів у них — 596,04 млн. Середня довжина випуску — 57 хвилин: це розмова цілком, а не нарізка з неї.

Жодного з цих чисел я не вписую в текст руками. Сайт забирає їх з YouTube щоранку, тому тут завжди сьогоднішня цифра, а не та, що була в день, коли сторінку писали. З цієї ж причини в енциклопедіях про мене стоять числа дворічної давності: їх нема кому оновлювати.

11 серпня 2022 року ми з Володимиром Золкіним почали «Обмінний фонд Дмитра і Володимира». Сенс простий: щоб обмінний фонд не переставав поповнюватися і додому поверталося більше українських захисників. Проєкт живе на донати і рекламу, державних грошей у ньому немає.

Окрема лінія — ті, хто перейшов на бік України: РДК, Легіон «Свобода России», Сибірський батальйон — «Сиббат». Такі розмови я почав публікувати першим. Їх 145 у трьох відкритих плейлистах.

З початку 2023 року — «Хочу жить» і «Хочу найти», державні проєкти Координаційного штабу.

Окрема річ, про яку я говорю рідко: ці записи використовують як докази. Матеріали розмов потрапляють у кримінальні провадження, і я виступаю в них свідком. Розмова, записана для каналу, виявляється документом — і я пам’ятаю про це, коли її записую.

У 2024 році Focus поставив мене на десяте місце в «Топ-50 блогерів України», у категорії «Мілітарі», оцінивши сукупну аудиторію приблизно у 0,9 млн. Зараз вона — 2 185 891.

Дві срібні кнопки YouTube — їх дають на ста тисячах підписників. У DmytroKarpenko зараз 849 000, у ApostleNotDEAD — 135 000.

Про мене є статті в українській і російській Вікіпедіях. Російську в листопаді 2025 року висували на вилучення — статтю залишили, і її продовжують правити. Я до них стосунку не маю і не написав у них жодного рядка.

Звірятися по них можна, але з двома поправками. Перша: цифри там старіють. Аудиторію в 680 тисяч підписників, яка стоїть у статті, я пройшов давно — зараз це 2 185 891. Друга: в українській статті є те, що я підтвердити не можу, — наприклад, пісня, присвячена нам із Золкіним. Не підтверджую не тому, що цього не було, а тому, що в мене немає другого джерела.

І головна відмінність: енциклопедія переказує, а тут можна послухати. Усі випуски, про які йдеться, лежать на цьому сайті цілком.

Мій двоюрідний брат із Чернігова провів дев’ять місяців у російському полоні. Я не став використовувати зв’язки і можливості, щоб пришвидшити його обмін: якби спорідненість спливла, його б не обміняли швидше, а катували. Розповів про це вперше в грудні 2023 року, в інтерв’ю Раміні Есхакзай.

Мені надсилали фотографії моєї дитини — ті, хто хотів зупинити цю роботу. Тому подробиць про сім’ю на цьому сайті немає і не буде.

Канали і сайти систематично блокує Роскомнадзор. Аудиторія при цьому зростає — дивляться і звідти.

Є і правова ціна, і платять її не тільки за мене. Павлу Гугуєву, який повернувся з полону, російський суд дав чотири роки колонії за «конфіденційну співпрацю з іноземцями» — у справі наші з ним розмови. Я попереджаю про це кожного, хто пише мені звідти, до розмови, а не після.

Хто і коли писав про мене, з посиланнями на першоджерела, — у розділі «Преса». Самі випуски, про які тут ідеться, — у розділі «Відео».